- укорінювання
- [ўкоур'і/н'уван':а]
-н':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
укорінювання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
вкорінювання — (укорі/нювання), я, с. Дія за знач. вкорінювати і вкорінюватися … Український тлумачний словник
вкорінювання — [ўкоур і/н уван :а] = укорінювання н :а … Орфоепічний словник української мови
укопуватися — укорени/ти, укорени/тися, укорі/нений, укорі/нення, укорі/нювання, укорі/нювати, укорі/нюватися, укоріня/ти, укоріня/тися див. вкопуватися, вкоренити і т. д … Український тлумачний словник
корпородез — у, ч. Стабілізаця хребта, яка досягається шляхом укорінювання кісткових трансплантатів у спеціальні пази в тілі хребців … Український тлумачний словник